Допоможемо Ніколь вирости!

4-річна Ніколь народилася з ростом 47 см і вагою 2 420 гр, ставши подарунком на 8 березня не лише мамі й бабусям, а й усім чоловікам у сім'ї. Ніколь росла потихеньку. Сидіти, повзати і ходити почала пізніше інших діток. Коли вона навчилася ходити то відразу почала танцювати, а коли розмовляти – співати. Крихітка швидко і легко запам'ятовує мелодію, а потім наспівує. Проте одне з обстежень у лікарні стало шоком для всієї сім'ї: у Ніколь рідкісна хвороба, і без належного лікування дівчинка не виросте вище 150 см.

До 2013 року сім'я жила і не могла натішитися чудовою донечкою. Дитина була завжди веселою та забавною. Але лікарі звернули увагу, що вона погано набирає вагу і зріст. Невропатолог направила до ендокринолога. Лікар призначив препарати для збільшення апетиту, але це не принесло результатів, і дівчинку направили на медико-генетичну експертизу до Кривого Рогу. Результат став величезним ударом для родини – Синдром Шерешевського-Тернера. Вердикт цієї хвороби – низькорослість. Людина, не маючи повноцінного лікування, досягає всього лише 130-145 см.

Почалися обстеження, аналізи, лікарі, лікарні. Є проблема – є лікування, хоч і небезпечне, зі своїми підводними каменями. Лікування дуже дороге, але дуже важливе. Тільки самотропін (гормон росту) може допомогти Ніколь набрати трохи росту, а не залишитися маленькою назавжди. Ніколь почала отримувати лікування і вже звикла до щоденних ін'єкцій, не плаче, а тільки закриває очі і стискає губи. Що може бути страшніше уколів для маленької дитини? Тим більше, якщо вони щоденні, протягом багатьох років. Дівчинка живе під постійним наглядом лікарів: окуліста, невропатолога, ендокринолога та генетика, онколога та дерматолога, логопеда та дефектолога. Трохи пізніше додасться і гінеколог. Дуже важливо витягнути максимально ріст, який зупиниться при лікуванні гінекології.

Зараз Ніколь 4 роки. Вона ходить у садок, дуже любить колектив, їй неважливо дорослий чи дитячий. Ходить із братом до театральної студії, у басейн. Старший на 4 роки брат Ніколь шалено любить її і в усьому балує.

У неї є улюблена іграшка – плюшева чорна кішка. Вона її так сильно любить, що цілодобово не випускає з рук. Навіть вночі вся сім'я судомно шукає загублену в ковдрі іграшку після крику: "Де Котя?". Тільки Котя має право будити Ніколь вранці, тільки на Котю Ніколь ніколи не ображається. На ніч вся сім'я зобов'язана поцілувати Котю. Після уколів Котя жаліє люблячу господиню. Ніколь дуже любить тварин і людей.

У дівчинки буде терниста дорога в житті. Просимо всіх небайдужих людей допомогти Ніколь впоратися з хворобою.

ПІБ: Залуська Ніколь Романівна, 05.03.2010 р.

Місто: Дніпропетровськ

Діагноз: синдром Шерешевського-Тернера