Два життя – одна надія

Ці чарівні малюки, такі милі і такі різні – близнюки! Іванко та Микитка. Зараз їм 1 рік і 8 місяців, і за цей короткий час вони пережили вже дуже багато чого. Хлопчики з'явилися на світ в дуже дружній родині, де мама з татом любили один одного і з нетерпінням, як справжнього дива, чекали народження синів. Казка закінчилася дуже скоро, – малюки з перших же днів опинилися в реанімації. Не витримавши цього, батько помер, і мати залишилася одна з двома дітьми. Не лишимо їх наодинці!

А трохи пізніше прийшло ще одне горе: тато хлопчиків, який глибоко і тяжко переживав трагедію своїх діток, всі сили віддаючи на боротьбу за їхнє здоров'я, помер від зупинки серця у віці 29 років.
Іванко і Микита народилися недоношеними, Микитка на дві хвилини раніше, але першим всю тяжкість буття в цьому світі відчув Іванко. На третій день життя у нього зупинилося дихання, і він потрапив до реанімації, а через день, через важку жовтяницю і пневмонію, туди забрали і його братика. У реанімації почалися ускладнення, лікарі не вірили в те, що малюки виживуть… в результаті: грізний діагноз ДЦП і приреченість на довгу, виснажливу боротьбу за кожен крок обох дітей.

Всі тяготи цієї боротьби мама і тато несли разом, своєю любов'ю і вірою підтримуючи один одного, не залишаючи місця зневірі і втоми. Але після смерті чоловіка всі турботи про малюків повністю лягли на плечі мами. Немає ні фізичної, ні матеріальної, ні навіть моральної підтримки. Вона зовсім одна. Після виписки з перинатального центру, хлопчики весь час перебували на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, пройшли чимало курсів реабілітації. Все це вимагає величезних матеріальних витрат, але впоратися з почуттям гіркоти і самотності, що охопили після такої втрати, маючи на руках двох тяжкохворих дітей – куди важче…

У клініці доктора Берсенєва Іванко і Микита знайшли хороших друзів – лікарів, готових допомогти їм стати на ноги. Коштів на лікування у цієї маленької сім'ї, на жаль, немає. А так хочеться полегшити хоч трохи гірку долю цих діток та їх чудової мами. Ми разом можемо подарувати їм хоч трохи тієї радості, яка, здавалося, назавжди залишила їх дім. Давайте будемо милосердними до тих, кому життя приготувало такі випробування. Нехай у цю сім'ю нарешті прийде прийде радість!

ПІБ: Кошелеви Іван та Микита, 19.04.2013 р.

Місто: Дніпропетровська область, Кривий Ріг

Діагноз: Кошелев Іван: ДЦП. Змішана форма (гіпотонія м'язів нижніх кінцівок і спини, гіпертонус у м'язах рук, більше зліва). Установча кривошия. Затримка стато-кінетичного і психо-мовного розвитку. Косоокість.

Діагноз: Кошелев Микита: ДЦП. Змішана форма (гіпертонус у м'язах правих кінцівок, гіпотонія м'язів лівих кінцівок і спини). Затримка стато-кінетичного і психо-мовного розвитку. косоокість зліва. Наслідки перенесеного менінгіту в неонатальному періоді.