Мамо, не хвилюйся, я одужаю!

Денис народився здоровим хлопчиком, але через декілька годин після появи на світ почав погано дихати і хрипіти. Малюка забрали в реанімацію. Перші п’ять діб Денис був підключеним до СРАР апарату, після цього хлопчика перевели до відділення патології. Там Денис пробув ще три тижні: приймав ліки, навчався їсти і набирати вагу.

Хлопчика виписали у задовільному стані і рекомендували раз на місяць проходити огляд у невролога. Саме на одному із таких оглядів Дениса направили до генетиків та на МРТ. Так малюкові встановили діагноз "незбалансована хромосомна патологія та вроджену ваду розвитку головного мозку, гіпогінезія мозолистого тіла". Мамі повідомили, що через такий діагноз можлива затримка у фізичному та розумовому розвитку. Так воно і сталося.

Вже у чотири місяці мама почала помічати, що Денис не тримає голову і зовсім не лежить на животі, іграшку в руки не бере. Вони почали готуватися до реабілітації, щоб хоч якось допомогти у фізичному розвитку сина, і тут в Дениса стався перший напад епілепсії. Проходити реабілітацію йому заборонили. Далі були місяці у стаціонарах, купа аналізів, безліч годин електроенцефалогарм, гормони, дорогі ліки, і все марно.

Проте якось хлопчик потрапив до центру, який займається дітей з епілепсією, там мамі дали надію: спеціалісти визначили, що дитина перспективна. Зараз Денис уже фокусує погляд, бере іграшку (правда тільки однією рукою), посміхається, одним словом – реагує на оточення. Він полюбляє дивитися мультики, слухати казки, захоплюється музикальними іграшками.

Денису є ще багато чому вчитися – і сидіти, і ходити, і говорити, але на все це потрібні кошти і регулярність. А це так не просто, коли мама виховує сина сама. Тому ми розпочинаємо збір коштів на курс реабілітації для Дениса. Підтримайте нас!