Полегшити біль Куприєнко Поліні. 2017

Привіт! Мене звуть Полінка, мені майже 8 рочків, і я дуже хороша і симпатична дівчинка. Добрі дяді і тьоті, звертаюсь до вас за домомогою, бо без вашої підтримки я приречена на нескінченні страждання! Ви навіть не уявляєте. як багато болю я перенесла за все своє життя. Мої мама, тато, старша сестричка і близькі дуже сильно мене люблять. Можливо, тільки тому я не здалася там, де навіть дорослі б вже опустивли руки.

Ще в 1,5 місяці я захворіла блискавичною формою гнійного менінгіту та сепсисом. За ніч я впала в кому. За моє життя боролися 3 тижні, в мене був сильний геморагічний синдром – усередині була суцільна рана, набряк мозку був такий, що моя голівонька збільшилася в 2 рази, почався некроз кінцівок. Лікарі не вірили, що я виживу. Але я боролася до кінця і перемогла цю підступну хворобу!!! Правда, з дуже важкими наслідками: в моїй голівонці майже все згоріло через хворобу.

Все моє тіло сковане сильним тонусом, ручки і кулачки часто затискаються, тому в ліктьових суглобах утворилися контрактури. А це дуже боляче. Мама майже весь час носить мене на руках, ми не виходимо на вулицю і дуже погано спимо всі ці роки. Я настільки не володію своїм тільцем, що навіть ледве піднімаю голову, не вмію сидіти і тим більше – ходити. Якщо б ви знали, як моя мама мріє, щоб я навчилася робити хоч щось із цього! Тільки Бог знає, скільки вона пролила сліз за цей час, а я навіть не вмію розмовляти, щоб її втішити.

Ми щодня робимо зарядку, а ще мама возить мене на реабілітацію в клініку Козявкіна в Трускавці. Тільки там від мене не відмовилися і погодились зі мною займатися (тому що я – дуже складний пацієнт), і мене мучать постійні судоми. А з епілепсією ніде не хочуть зв'язуватися. Тому моя мама хапається за будь-яку соломинку! Тим більше, що після 6-ти курсів лікування у мене є хороші результати: я навчилася затягувати свої кулачки до ротика, можу перекинутися з одного бочка на інший через животик, добре підтягую ніжки і тримаю голівку, лежачи на животику, почали добре розхитуватись молочні зубки.

Після останнього курсу за місяць випало аж 4 зубчики, і почали рости постійні! А ще – у мене покращується сон, моє тіло добре розслаблюється, і мої контрактури стали хрустіти, значить є шанс відновити суглоби! Ну і найголовніше – з моєї спинки зник горбик, і грудна клітка вирівнялася!!! Нещодавно в нас був плановий огляд лікарів з поліклініки, і всі відмітили покращення мого зовнішнього вигляду! Без цієї реабілітації мене знову скрутить, і біль тільки посилиться. Але діти не повинні так страждати, в моєму житті і без того занадто мало радості.

Тому я звертаюся до вас, дяді і тьоті! Допоможіть мені потрапити на наступні курси реабілітації. Для цього треба зібрати 19 530 грн. Ваша допомога і молитви безцінні! Ми всім дуже вдячні і бажаємо вам і вашим близьким здоров'я та щастя!

ПІБ: Куприєнко Поліна Євгенівна, 16.04.2009 р.

Місто: Київ

Діагноз: ДЦП, мікроцефалія, подвійна геміплегія, симптоматична епілепсія у вигляді частих поліморфних нападів, компенсована вторинна гідроцефалія, псевдобульбарний синдром, вивих головки правого стегна, підвивих головки лівого стегна, часткова атрофія зорових нервів обох очей