Сильна дівчинка бореться із ДЦП

Біляві кучерики і карі оченята. Тоні Саранді три рочки, у неї ДЦП. Ніжки і ручки скуті недугою, через проблеми з травленням вона недобирає у вазі і попри свій вік важить лише 9 кілограмів. Тоня не вміє концентрувати погляд і не тримає голівку, але ця дівчинка – справжній борець. І аби протистояти недузі, Тоні потрібна постійна реабілітація і наша допомога.

Тоня ще не встигла з’явитися на світ, як уже стала сенсом маминого життя. Всю вагітність Тетяна не тямилася від щастя і в пологовий їхала з надії швидше пригорнути донечку до грудей. Води тоді відійшли швидко, а от перейми – затягувалися. На кесарів розтин лікарі зважувалися цілих 12 годин, у той час, як дитя страждало від зневоднення і кисневого голодування. Коли її дістали з животика, серце вже ледь билося.

Реанімація, кома, літри ліків і жодних шансів на життя. До тями Тоня прийшла лише за тиждень. Це була радість, яку одразу ж затьмарили ледь помітні судоми – перші ознаки невиліковної хвороби, з якою дівчинці доведеться боротися все життя. ДЦП ускладнене спастичним тетрапарезом – через враження нервової системи її ручки і ніжки не здатні рухатися самостійно. Від постійного напруження її м’язи зводить, це нестерпний біль. У такому стані кінцівки буквально клякнуть, хвороба їх деформує. А ще – це заважає розвиткові. Такі діти не тримають голівки, не можуть сидіти, стояти чи ходити. Зарадити може лише професійна реабілітація.

Позаду у Тоні уже чотири такі курси у центрі "Вільний рух". Результати – приголомшують. Якщо раніше дівчинка кричала від болю, коли лікарі бралися розминати м’язи, нині Тоня навіть усміхається, тіло стало більш еластичним. Скутість ручок лишилися, але на ніжках м’язи почали розслаблятися. Дівчинка може вже навіть стояти на пальчиках. Ще рік тому в це не повірила б навіть мама. А ще Тоня навчилася сидіти, хоч поки й з опорою. Це лише перші й елементарні, але від того не менш цінні, Тоніні перемоги. Вони свідчать: є перспективи, треба розвиватися далі, і, якщо не збавляти обертів, дитя зможе навіть ходити

Та для цього Тоні потрібно пройти наступний курс реабілітації, під час якої впродовж двох тижнів з нею будуть займатися найкращі спеціалісти. Його вартість 12 400 гривень для фінансово виснаженої роками боротьби мами Тетяни просто непосильна. Донечку вона виховує сама, чоловік, як це часто буває, хвору дитину покинув. Грошей взяти ніде. Якщо ж припинити реабілітацію, Тоню знову затягне хвороба. Та мама вірить, що небайдужі до їхнього горя люди, не дозволять цьому статися. І просить підтримати її донечку та подарувати їй шанс на повноцінне життя.

"Я так мрію, що вона колись своїми ніжками піде школи. Лікарі кажуть, що все залежить від характеру людини. А моєї Тосі ого-го який характер, а значить точно шанси хороші. Головне тепер, аби її підтримали у цій боротьбі".

ПІБ: Саранді Антоніна Вікторівна, 10.06.2014 р.

Місто: Київ

Діагноз: ДЦП, спастична тетраплегія, IV рівень за GMFCS, вторинна мікроцефалія, еквінусні стопи