Відпочивай. Грай. Спілкуйся. Пчолкіна

"Я – Уляна Пчолкіна, громадська діячка, перша чемпіонка світу з карате, телеведуча. В моєму дитинстві, коли у мене ще не було інвалідності, я кожного літа відпочивала в дитячому таборі. Зі мною завжди був мій молодший братик, якого, на жаль, хвороба забрала вже понад 10 років тому. Ми ніколи не виділяли його через інвалідність, він завжди був повноцінним учасником всіх процесів життя та дозвілля! Зі свого досвіду знаю, як важливо, коли діти з інвалідністю не тільки навчаються разом, а й спільно проводять дозвілля, де немає жодних умовностей і всі діти рівні!

"Я – Уляна Пчолкіна, громадська діячка, перша чемпіонка світу з карате, телеведуча. В моєму дитинстві, коли у мене ще не було інвалідності, я кожного літа відпочивала в дитячому таборі. Зі мною завжди був мій молодший братик, якого, на жаль, хвороба забрала вже понад 10 років тому. Ми ніколи не виділяли його через інвалідність, він завжди був повноцінним учасником всіх процесів життя та дозвілля! Зі свого досвіду знаю, як важливо, коли діти з інвалідністю не тільки навчаються разом, а й спільно проводять дозвілля, де немає жодних умовностей і всі діти рівні!

Саме тому я прошу всіх небайдужих приєднатися до збору коштів на літній інклюзивний табір "Відчуй"! Кожен вклад важливий і допоможе нам всім будувати спільне і рівне майбутнє дітей!".

ГО "Відчуй" разом з українським місіонерським товариством "Світло на Сході" уже п’ятий рік поспіль проводить унікальний інклюзивний наметовий табір для дітей з порушеннями слуху, дітей з малозабезпечених сімей та просто активних підлітків.

Що таке наметовий табір? Для одних він – тимчасове містечко, яке легко зняти в будь-яку хвилину. Інші сприймають його як можливість дізнатися багато цікавого про природу. Наметовий табір є нестаціонарним тимчасовим оздоровчим закладом, який призначений для оздоровлення і організованого відпочинку в природних умовах дітей та молоді. Діти та підлітки, котрі не чують, зазвичай навчаються в спеціальних школах-інтернатах, а здебільшого і проживають у стінах школи всі шкільні роки. Таким чином підлітки знаходяться в штучній соціальній резервації, адже постійно спілкуються лише з "собі подібними" – людьми, які володіють жестовою мовою.

На сьогодні в Україні вивчення жестової мови не популярне серед громадян, що не мають проблем зі слухом. Таким чином, після закінчення школи "недочувайки" стресовим чином занурюються у соціум, до якого зовсім не звикли, і поняття не мають, як налагодити комунікацію з світом, що чує. Вже через деякий час, як наслідок, такі діти набувають величезний набір комплексів та страхів щодо спілкування. З іншого боку, діти, що чують, дуже рідко зустрічають людей, що мають вади слуху, на вулиці, а щоб мати досвід комунікації з ними, взагалі мова не йде. Як результат, обидві сторони мають величезні проблеми комунікації один з одним.