Вони її не бачать, а вона їх не чує…

Вони її не бачать, а вона їх не чує. Таку нестерпно сумну історію розповів нам батько маленької дівчинки Веронічки. "Кажуть, що двічі в одне й те саме місце блискавка не б'є. Але іноді це можливо і тричі. Мене звуть Олександр, мою дружину – Надія. Ми познайомилися в одеській школі-інтернаті для незрячих дітей (і в мене, і в дружини менше одного відсотка зору на кожне око). У шлюбі ми майже 5 років, понад рік із яких ми витратили на ходіння по лікарях-генетиках, які запевняли, що проблеми зі зором дитині не передадуться. І правда – не передались...

За всіма можливими дослідженнями повинна була народитися зовсім здорова дитина. У нас народилася донечка Веронічка. Для нас величезним шоком став висновок лікаря, який поставили під час виписки з пологового будинку: "Рекомендується консультація лікаря-сурдолога". Подальші обстеження показали, що у дитини проблеми зі слухом. Діагноз – четверта ступінь приглухуватості. За рекомендацією лікарів і з допомогою спонсорів ми придбали дитині слухові апарати...

Відтоді минуло півтора року. Повторне обстеження в київському Центрі слуху показало, що зовнішні слухові апарати результату не дають, і для того, щоб дати дитині можливість чути, обов'язково потрібна кохлеарна імплантація. Нас поставили в чергу на безкоштовну імплантацію за державною програмою. Ми 351 в черзі. В Центрі слуху нас відразу ж попередили про те, що кожен рік фінансування різне, і через скільки років прийде наша черга – невідомо. Зараз Веронічці три з половиною рочки. І для того, щоб подарувати нашій донечці нормальне життя, імплантація потрібна якомога швидше. Виставлений клінікою рахунок на суму понад 800 тис. грн для нашої сім'ї – вирок і відчай. На щастя, німецький фонд "Серце для дітей" готовий допомогти у зборі коштів за умов, якщо половину цієї суми (403 000 грн), зберемо ми самі. Але людям з інвалідністю дуже складно знайти високооплачувану роботу. Того, що заробляю я і платить нашій сім'ї держава, ледь вистачає, щоб оплатити заняття з сурдопедагогом і потреби дитини.

Ми звертаємося до всіх небайдужих людей і сподіваємося, що з Вашою допомогою зберемо потрібну суму грошей та своєчасно зробимо операцію. Завдяки кохлеарному імпланту Веронічка зможе ходити до школи та пізніше отримати вищу освіту, зможе розуміти інших діток, гратися з ними. З вуст нашої донечки часто звучить поки складно зрозуміле "мамо", "тато"... І нам би дуже хотілось, щоб одного дня, на наше "ми тебе любимо" прозвучало "і я вас люблю!".

Допоможіть Веронічці почути цей світ. Ми будемо вдячні кожному навіть за найменшу допомогу…

ПІБ: Кістюк Вероніка Олександрівна, 09.01.2014 р.

Місто: Одеса

Діагноз: двобічна хронічна сенсоневральна глухота